14 жовтня в Україні відзначають День українського козацтва, відповідно до указу Президента України. Це дуже важливе свято для нашого народу, адже козацтво відіграло вирішальну роль у становленні нашої держави. Його історичне значення важко переоцінити. Народ будь-якої країни береже спогади про власне минуле, пишається своєю історією. Перекази про звитяжні вчинки предків передаються з покоління в покоління. Козак — значить «вільний чоловік». Дуже важко жити кожному самому по собі, до того ж в умовах поневоленої держави. Тому козаки об'єднувалися в курені (загони), кожен курінь обирав собі отамана (ватажка). Нові втікачі мали повне право приєднатися до козаків, нікому не відмовлялося в допомозі. Козацьке побутове життя було дуже простим, жінки серед них не жили, чоловіки пов¬ністю обслуговували себе самі: готували їжу, лагодили одяг тощо. Козаки суворе дотримувалися дисципліни, успішно розвивали власну військову вправність, створили свій флот, що складався з легких і швидких човників — «чайок». Основним завданням козаків була боротьба з Туреччиною та кримськими татарами. Козаки дуже успішно справлялися зі своїми історично важливими завданнями, захищаючи не тільки Україну, але й, власне, Європу від войовничої Туреччини, рятували з полону християн, проданих у рабство, здобували багатства. Здавна було відомо, що дерево життя – це гілочка, на якій ростуть три листочки. Перший – символ минулого, другий – сучасного, а третій –майбутнього. Зображення такого «дерева» знайдено ще на малюнках наших пращурів. Це свідчить, що у сиву давнину люди розуміли про нероздільний зв'язок «Трьох листочків». Щоб бути справжньою, освідченою людиною, потрібно знати минуле свого народу, бути гідним сучасного та мріяти про щасливе майбутнє.